Розроблено методичну систему, яка активізує пізнавальну діяльність учнів на уроках вивчення нового навчального матеріалу з електродинаміки з застосуванням комп'ютера. Розглянуто технічний та методичний аспекти застосування ЕОМ для вивчення нового навчального матеріалу в загальноосвітній школі (ЗОШ). Апробовано методичну систему педагогічних програмних засобів і розробок, що реалізуються на базі ЕОМ під час вивчення нового матеріалу з фізики з розділу "Електродинаміка" в ЗОШ. Запропоновані методичні розробки стимулюють підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів.

Висвітлено основи організації навчально-виховного процесу, його структуру та особливості. Розглянуто основні засади теорії організації навчання, охарактеризовано принципи, засоби, методи та форми організації навчання, формування мотивації. Значну увагу приділено теорії організації виховання, акцентовано на принципах, засобах, методах і прийомах виховання в процесі вивчення фізики, а також на формах органіації виховання та формуванні мотивації виховання учня. Розкрито поняття майстерності педагогічної взаємодії учителя, зокрема учителя фізики, та її елементи. Всебічно охарактеризовано майстерність учителя фізики в організації навчального процесу, проведенні виховних моментів на уроках фізики, організації та проведенні науково-дослідної, позакласної роботи, активізації навчально-виховного процесу, використанні технічних засобів навчання, проведенні дидактичних ігор та ін. Проаналізовано особливості педагогічного досвіду, питання його вивчення та узагальнення.

Наведено класифікацію загальних методів пізнання явищ природи, методів пізнання у фізиці та фізичних методів дослідження. Розглянуто такі методи дослідження речовини: зважування тіл на аналітичних терезах; опис рухів у механіці; вивчення руху рідини або газу; визначення в'язкості рідини; метод Лагранжа; визначення швидкості поширення звуку. Розглянуто методи молекулярної фізики і термодинаміки; вимірювання питомої теплоємності тіл; зрідження газів; визначення вологості повітря. Описано методи визначення питомого заряду електрона; опору в електричному колі; електрорушійної сили джерела; електричного зварювання металів та дослідження квазістаціонарних струмів. Подано інформацію про методи фотометрії; хвильової і геометричної оптики; оптики рухомих середовищ і теорії відносності; вимірювання теплового випромінювання тіл; дослідження корпускулярних властивостей світла.

Роглянуто структурні особливості різних типів фізичних задач. Викладено загальну методику розв'язування фізичних задач із використанням аналітичного, графічного, табличного, синтетичного й аналітико-синтетичного методів. Подано зміст збірників задач із загальної фізики вищої школи та методичних посібників із розв'язування фізичних задач. Розкрито освітнє та виховне значення розв'язування задач з фізики в середній школі.

Розкрито систему роботи вчителя фізики з активації пізнавальної діяльності учнів на етапі вивчення нового матеріалу з використанням комп'ютерних технологій. Подано рекомендації для вчителя щодо організації уроку. Розглянуто використання КТ в процесі вивчення розділу "Електродинаміка". Висвітлено зміст та структуру педагогічного програмного засобу за темою "Електростатика". Визначено нові елементи, які необхідно вводити в структуру уроку з використанням КТ.

Раскрыта система работы учителя физики по активации познавательной деятельности учащихся на этапе изучения нового материала с использованием компьютерных технологий. Даны рекомендации для учителя по организации урока. Рассмотрено использование КТ в процессе изучения раздела "Электродинамика". Освещены содержание и структура педагогического программного средства по теме "Электростатика". Определены новые элементы, которые необходимо вводить в структуру урока с использованием КТ.

Висвітлено педагогічний досвід та досвід творчих учителів, який показує, що найбільш продуктивною формою уроку вивчення нового матеріалу з фізики є використання сучасних інформаційних технологій навчання. Зазначено, що форма проведення уроку такого типу - одна із найскладніших і трудомістких: вона потребує від вчителя високої професійної підготовки, прогнозування та передбачення можливих варіантів пояснення матеріалу та ретельного добору питань, які будуть розглядатися на уроці. Наведено опис педагогічного програмного засобу з теми "Геометрична оптика".

Освещен педагогический опыт и опыт творческих учителей, который показывает, что наиболее продуктивной формой урока изучения нового материала по физике является использование современных информационных технологий обучения. Указано, что форма проведения урока такого типа - одна из самых сложных и трудоемких: она требует от учителя высокой профессиональной подготовки, прогнозирования и предвидения возможных вариантов объяснения материала и тщательного отбора вопросов, которые будут рассматриваться на уроке. Приведено описание педагогического программного средства по теме "Геометрическая оптика".

Розкрито дидактичні основи організації навчання фізики майбутніх учителів хімії та біології у педагогічному університеті. Розглянуто загальнодидактичні принципи навчання фізики у ВНЗ. Виявлено причини, що обумовлюють труднощі у засвоєнні курсу загальної фізики. Зроблено короткий огляд змісту посібників “Фізика” для біологічних спеціальностей, “Фізика і фізичні методи дослідження” для хімічних спеціальностей та посібника-довідника “Основні положення фізики” для позааудиторної роботи студентів. Визначено дидактичні вимоги до викладання фізики.

Раскрыты дидактические основы организации обучения физике будущих учителей химии и биологии в педагогическом университете. Рассмотрены общедидактические принципы обучения физики в ВУЗ. Выявлены причины, обусловливающие трудности в усвоении курса общей физики. Сделан краткий обзор содержания учебных пособий “Физика” для биологических специальностей, "Физика и физические методы исследования" – для химических специальностей и пособия-справочника "Основные положения физики" для внеаудиторной работы студентов. Определены дидактические требования к преподаванию физики.

The article describes the fundamentals of teaching physics future teachers of chemistry and biology at the Pedagogical University and discusses general didactic principles of teaching physics in high school.

Розглянуто підходи щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання під час проведення лабораторних занять з фізики у майбутніх учителів хімії і біології. Показано, що важливе значення у цьому випадку відіграє інформаційний компонент, обумовлений умінням студентів здобувати й обробляти інформацію, навиками роботи з сучасною комп'ютерною, мультимедійною й іншою технікою та застосовувати одержані знання в різних нестандартних життєвих ситуаціях. Наведено приклади віртуальних лабораторних робіт із фізики з розділів "Молекулярна фізика та термодинаміка" й "Електрика та магнетизм". Звернено увагу на роль віртуальних лабораторних робіт для вивчення дисциплін хімічного та біологічного циклу.

Розглянуто питання щодо використання елементів курсу теоретичної фізики під час вивчення дисципліни "Фізика" у майбутніх учителів хімії і біології. Теоретично обгрунтовано та вказано на роль курсу теоретичної фізики для формування природничо-наукових знань у майбутніх учителів хімії і біології. Звернено увагу на висновки, до яких призводить викладання деяких питань теоретичної фізики для формування природничо-наукової картини світу у студентів нефізичних спеціальностей педагогічних університетів. Такий підхід до вивчення курсу фізики допоможе студентам вияснити деякі важливі методологічні та світоглядні питання фізики та встановити взаємозв'язок фундаментальних фізичних теорій у хімічних і біологічних процесах.

Розглянуто інтеграційні процеси в системі формування природничо-наукових знань (ПНЗ) учнів із використанням засобів мультимедіа в загальноосвітніх навчальних закладах. Показано, що важливе значення для формування ПНЗ мають як інтеграційні так і диференційні процеси. Особливості взаємодії диференціації та інтеграції в епоху науково-технічної революції зумовили істотні зміни у структурі наукової методології. Наведено напрямки формування ПНЗ учнів на уроках фізики з використанням засобів мультимедіа. Звернено увагу на значення використання засобів мультимедіа під час вивчення предметів природничого циклу з метою формування ПНЗ.

Подано теоретико-методичне обгрунтування необхідності та доцільності оволодіння учнями природничо-науковими знаннями як необхідної умови навчання фізики майбутніх учителів хімії і біології у педагогічних ВНЗ. Під час вивчення фізики у загальноосвітніх навчальних закладах розглянуто реалізацію міжпредметних зв'язків фізики, хімії і біології на основі поєднання інтегративного підходу, що підсилює фундаментальну, прикладну, міжпредметну та практичну спрямованість курсу. Сформульовано вимоги та практичні рекомендації щодо засвоєння учнями природничо-наукових знань, які згодом будуть використанні для якісної підготовки майбутніх учителів хімії і біології. Проведено синтез навчального матеріалу з фізики, хімії і біології; розроблено 9 інтегрованих уроків; програмний засіб, який включає завдання, задачі та лабораторні роботи інтегрованого змісту.

Теоретично обгрунтовано та визначено тенденції розвитку освіти у світі й Україні, що віддзеркалюють професійну підготовку майбутніх учителів хімії та біології з фізики, а саме: професіоналізація, інтеграція, фундаменталізація, інформатизація, комп'ютеризація, віртуалізація, компетентніcний підхід. Здійснено науковий аналіз проблеми навчання фізики майбутніх учителів хімії та біології. Обгрунтовано, що навчання фізики майбутніх учителів хімії та біології спрямоване на формування розуміння студентами хімічних і біологічних явищ та процесів, поглиблення світоглядної спрямованості курсу фізики та дисциплін хіміко-біологічного змісту, формування єдиної природничо-наукової картини світу. Розроблено теоретико-методичні засади, які є основою методичної системи навчання фізики майбутніх учителів хімії та біології відповідно до вимог організації навчально-виховного процесу в педагогічних університетах. Теоретичною основою експериментальної методичної системи є компетентнісний, особистісно орієнтований, діяльнісний, інтегрований і технологічний підходи, які спрямовані на забезпечення фундаментальної, фахової (теоретичної, прикладної та практичної) підготовки студентів у поєднанні традиційних та інноваційних методик навчання. Розроблено структуру та зміст дисципліни "Фізика" для студентів нефізичних спеціальностей, за якими здійснюється підготовка педагогічних кадрів напрямів "Хімія" та "Біологія", відповідно до сучасних тенденцій, принципів професійної педагогічної освіти. Теоретично обгрунтовано, розроблено та реалізовано методичну систему навчання фізики майбутніх учителів хімії і біології. У ній визначено основні завдання, що дозволяють організувати ефективну навчально-пізнавальну діяльність студентів з фізики та визначити готовність і здатність застосовувати свої знання під час вивчення спеціальних дисциплін та у фаховій підготовці. Теоретико-методологічною основою методичної системи визначено інтегрований підхід, який поєднує тенденції розвитку освіти, методологічні підходи та принципи професійної підготовки майбутніх учителів хімії і біології.